C.S.Harris - "What angels fear"/ К.С.Харріс - "Чого бояться янголи" (2005)
"Потім він повернувся у світлі свічок і вона швидко відступила на крок назад. "Ви", прошепотіла вона і одразу зрозуміла, що зробила жахливу помилку".
Січень 1811-го, Лондон. В церкві Вестмінстера знайшли тіло молодої жінки, у вбивстві якої одразу звинувачують дворянина. Трагедія загрожує новому уряду Великої Британії і обвинуваченому доведеться самому шукати правду, щоб уникнути шибениці.
К.С.Харріс (Кендіс Проктор) - американська письменниця, книги якої перекладено більш ніж 20-ма мовами. Має ступінь доктора з європейської історії і купу книжкових нагород.
Беручи цю книгу до рук я вже приблизно знала на що мені розраховувати, адже вже була прочитана одна книга з цієї серії. Надихнувшись улюбленою епохою, я вирішила таки почати з першої книги і поринути в туманний Альбіон з його вугільним димом, запахом смаженого м'яса і жорстокими людьми.
Буремний 1811. Старий король збожеволів і з дня на день вирішиться питання регентства Принца Уельського. В цей непростий для англійської нації час в церкві Вестмінстера знаходять майже обезголовлену акторку. Кому вигідно? Це питання не постає, то біля тіла знаходять те, що вказує на високородного дворянина, віконта Девліна, який ранком тільки повернувся з дуелі. Арештувати Девліна? Це не так просто, адже він син графа, а це загрожуватиме формуванню майбутнього уряду і долі всієї Британії. Бажаючи знайти вбивцю і очистити своє ім'я, Девлін ризикує всім, щоб викрити справжнього монстра.
Ця книга суцільний мед для тих, хто любить стару Англію з її політичними інтригами, змовами, холодом, класовим контрастом і незмінним романтизмом. Дилентантом автора ніяк не назвеш, адже ступінь з європейської історії просто не дає змоги писати фальшиво і вигадками. Харріс побудувала для читача цілий лабіринт, з якого вибратися самостійно щось на межі фантастики. І тільки ти думаєш, що викрив вбивцю, як він зникає з поля зору і стає зрозуміло, що поставив не на того :) А ще я з тих людей, які люблять якісні декорації. Тут з цим теж повний порядок, особливо відчутними були паби і таверни для тих, хто не хотів зайвий раз потрапляти на очі констеблям. Запах елю, табаку, вугілля і сталі; напівтемрява і насторожені обличчя тих, хто не любить зайд...Картинка сама постає перед очима. А мова...Як би мені хотілося мати цю книгу в українському перекладі! Як круто можна обіграти, наприклад - "Oi, gov'nor, I gots me pride"! Не книга, а суцільний захват. Стилем, сюжетом, наближеністю до історії. Так чого ж все-таки бояться янголи? Відкривайте книгу!
"Чого може боятися янгол? Кохання. Я думаю, що янгол боявся б закохатися в смертного - когось, хто може бути його лише на короткий час, а потім вислизне назавжди".
"Життя повне страшних речей, казав Кет її батько. Страшні речі, як поява маршуючих солдат і силует звисаючої з дерева мотузки в туманному небі. Або темне дуло зброї, направлене на неї".
