Джон Бойн - "Історія самітництва"/John Boyne - "A History of Loneliness", 2014
"Ми ловили захоплені погляди перехожих і відчували свою колективну владу над ними. Як нас, однак, поважали! Як мріяли, щоби їхні сини опинилися серед нас.
Як нам вірили".
Джон Бойн (1971) - ірландський письменник, книги якого перекладені 50-ма мовами. Автор 10 романів для дорослих і 5 романів для дітей. Автор екранізованого бестселеру "Хлопчик у смугастій піжамі".
На обкладинці ви бачите усю глибину книги, але ви про це ще навіть не здогадуєтесь. Перед вами не пародія на "У центрі уваги" чи "Сплячі", навпаки. Перед вами потужна заява. Сотень людей. В особі однієї.
"Історію самітництва" я не випадково взяла в руки. Перед цим я читала у Бойна "Хлопчика..." і "Тут мешкають привиди". Була вражена? Однозначно. Тому без вагань прийнялася читати цю. Головний герой книги - отець Одран. Вихований в ірландській глибинці, він з 13 років пристав на шлях служіння Господу. Аж тут у 1990-ті Ірландію охоплює низка гучних скандалів, пов'язаних з церквою і...малими хлопчиками. Яка роль у цьому відведена отцю Одрану? Чи причетний він до злочинів? Чим закінчиться скандал, яка доля спіткає винних і...як до цього причетна родина Одрана? Згодом ви все дізнаєтесь.
На мій погляд, ця книга досконала. Кому, як не ірландському письменнику взяти правдиву історію і втілити її у роман. Так, описане у романі дійсно відбувалося в Ірландії. Висвітлити ці події було сміливою ідеєю. Так само як і зробити головного персонажа священиком. В романі ми прослідковуємо життя о.Одрана змалку, аби потім ліпше зрозуміти мотиви його вчинків. Ми можемо розділяти його точку зору або ні, але ми не можемо не захоплюватися цією людиною. Його принциповістю, наївністю, вірою. Так, вірою, бо саме це виділяє його серед інших. Підсумую відгук на цю книгу словами з улюбленого фільму: "Релігія не досконала, тому що люди не досконалі". Тут ця цитата доречна як ніколи.
"- Вас совість не мучить? Вам хоч трохи соромно за все, що накоїла ваша Церква? Нескінченна низка насильств, злочинне замовчування, зіпсовані і обірвані життя. Каяття в вас навіть не жевріє?
- В мені жевріє лампада Святого Духу, - відповів кардинал. - І тверда віра, що шляхи Господні несповідимі.
Надобраніч. Я вимкнув радіо і зайнявся своїми справами. Хворий невиліковний".
"Я співучасник усіх злочинів, через мене постраждали люди. Я профукав своє життя. Кожну його мить. Найсмішніше те, що очі мені відкрив відсидівший педофіл: мовчальники винні нарівні зі злочинцями".
Немає коментарів:
Дописати коментар