Будинок без вікон

Nadia Hashimi "A house without windows"/ Надя Хасімі "Будинок без вікон" (2016)

     "Let justice find it's rightful owner"

     Надя Хасімі - американська письменниця афганського походження. Окрім письменництва працює педіатром.

     Майже 20 років Зеба була порядною дружиною, матір'ю, набожною жінкою і мирною мешканкою села. Все змінилося вмить, коли сусіди знайшли Зебу в її дворі поруч із чоловіком, якому розкроїли голову сокирою.

     Ця книга стала для мене цілковитою несподіванкою. Це не ще одна східна казка з неправдоподібним сюжетом, на цей раз все реальніше нікуди. Наш час, село десь в Афганістані. 35-річну Зебу знайшли біля тіла її чоловіка, всю в крові і в шоковому стані її доправили в тюрму Чіл Махтаб (в перекладі 40 місяців). Примхою долі її адвокатом стає Юсуф, афганець, який дитиною разом із родиною переїхав до Штатів. Бажаючи віддати свій борг країні і зробити внесок в справедливий суд, Юсуф береться за справу Зеби, відчайдушно намагаючись довести її невинуватість.

     В книзі буде багато чого: відчай, примирення, бій зі стіною, зневага, сором, честь, сльози радості, віра, надія, непорушні традиції...Ця книга це друкований гімн сестринству у світі, де слово жінки нічого не варте. У світі, де арештовують жінку на 3 роки коли бачать її зі стороннім чоловіком за обідом у парку, коли садять жінку на 7 років, тому що вона втекла з дому через побої, коли ув'язнюють жінку тому, що вона покинула чоловіка, який завдав їй удару ножем у живіт...На мій погляд, письменниці вдалося добре передати гнітючу атмосферу, місцеві настрої та пануючі переконання. Достовірні описи та властивість східних письменників створювати естетично вишукані речення зробили цю книгу особливою. От тільки ніяк в мене язик не повертається назвати цю книгу новелою, адже обсяг і побудова сюжету не дозволяють мені зробити це. Коли обдумувала прочитане, пригадалися рядки Шекспіра: "Так сладок мëд, что наконец он горек". Саме ці слова як на мене найповніше відображають глибинність затронутої теми. Це книга про сильну духом жінку із твердим характером. Про матір чотирьох дітей. Про обвинувачену у вбивстві. Про ту, яку мають стратити.

     "Іноді важко зрозуміти, божевільний ти чи світ навколо тебе".

     "Грози не з'являються тоді, коли вони потрібні".

     "Дім, яким його пам'ятав Базір, був місцем, де все ламається - тарілки, ребра, дух".