Alan Alexander Milne "The Red House mystery"/ Алан Александр Мілн "Таємниця Ред Хауса" (1922)
А.А.Мілн - англійський письменник (1882-1956), творець Вінні Пуха. Окрім цього був журналістом та писав п'єси, романи, новели та поезії.
В сільській місцевості, подалі від лондонської метушні, знаходиться Ред Хаус. Будинок, який мимоволі стане посібником вбивства, настільки холоднокровного і загадкового, що розгадати його ладен тільки неочікуваний гість, гість Ред Хауса.
Цю книгу я почала читати тільки через її автора. Я і гадки не мала, що творець Вінні Пуха був настільки багатожанровим письменником. "Таємниця Ред Хауса" - це детективна історія, приправлена психологією і старими англійськими словами. Власник Ред Хауса - ексцентричний Марк Еблетт, який живе в домі разом із секретарем, слугами і купою гостей, які постійно міняються. Крікет, більярд, акторська гра - день за днем гості розважаються і безтурботно проводять час. Та не всі з них переживуть це літо.
Яке полегшення, я дочитала цю книгу! Хтось читав Ґастона Леру? Так от, стиль І манера письма один в один з його "Жовтою кімнатою", хіба що коротше вдвічі. Нетерплячі одразу проходьте повз😃 Зауважу беззаперечні плюси; харизматичний головний герой, вміння автора зацікавити рівно настільки, щоб дочитати до кінця і...хмм...певно, все. Треба віддати належне, для 1922 історія доволі інтригуюча, витримана і класична. Це ми, зіпсовані жахами 21 ст., вимагаємо все страшніших і закрученіших історій. В книзі є любов, відданість, пиха, зневага, ненависть, розчарування та засліплення. Також це твір, де секретні проходи, неочікувані гості і зловісне вбивство складають класичну детективну історію. Та я не можу не перерахувати вам мінуси книги, які, на мою думку, трохи зіпсували мої враження. 1)Дуже багато слів автора, нудні і довгі відступи. Він так подумав/чому він так подумав/через те він так вчинив/а може він не думав? Це я вам навела стислий авторський відступ. Стислий. Склалась думка, що або автор тримає читача за ідіота, або ж просто йому платили як Маяковському. 2)Купа імен і героїв, через те важко второпати хто є хто. Ну, чесно, я навіть записувала імена спочатку, а потім набридло, особливо коли автор називає одних і тих же персонажів по-різному. Більшість людей так і залишились для мене "м-р цей" і "міс ця", ну не запам'ятала я їх! В іншому ж все сподобалось, така собі легенька (крім вбивства) історія про добро і зло в Англії 1920-х. Якщо скучили за класикою і вас не бентежить те, що я тут понаписувала, сміливо знайомтесь із "Таємницею Ред Хауса". Дякую, що прочитали)
"-О, Боже, Ви бачите? Отам, погляньте!
І Ентоні побачив. На підлозі лежав чоловік".
Немає коментарів:
Дописати коментар