Перевал Дятлова

Анна Матвеева - "Перевал Дятлова или тайна девяти"/Анна Матвєєва - "Перевал Дятлова або таємниця дев'яти", 1999.

     "Говорящий не знает, а знающий не говорит". Невідомий автор.

     Анна Матвєєва - Анна Олександрівна Матвєєва - (1972), російська письменниця, журналіст, редактор. Мешкає в Єкатеринбурзі.

     Близько тижня не могла сісти за відгук. Десь глибоко в моїй голові вперто роїлася думка про легкий егоїзм з мого боку - отак сидіти на теплій кухні, підсьорбуючи чай і писати про цю трагедію. Аж он. В цьому році рівно 60 років з того часу. Надворі лютий. І хоча я народилася в тисячах кілометрів від осередку катастрофи, я змалку чула про них. Тому коли натрапила в мережі на цю книгу, одразу прийнялася читати.

     Це не збірка документів, а роман. Цей художній прийом навмисно створений, аби читач більше заглибився в історію і проникнувся нею. Взагалі це розслідування, "облачённое" в тіло роману для більш широкого кола читачів.

     Уявіть собі лютий 1959 року. Група студентів Уральського політеху йде через перевали невисокого, але суворого Уралу маршрутом вищої категорії складності. Студентів веде Ігор Дятлов.

Зліва направо: Ігор Дятлов (23 роки), Зінаїда Колмогорова (22), Рустем Слободін (23), Юрій Дорошенко (21), Георгій Крівоніщенко (23), Ніколай Тібо-Бріньоль (23), Людмила Дубініна (20), Семен Золотарев (38), Олександр Колеватов (24), Юрій Юдін (вижив, бо зійшов з дистанції на початку шляху через травму ноги).  

     Все б нічого, але хлопці й дівчата не виходять на зв'язок. Через деякий час їх все ж таки починають шукати. І знаходять. Розкиданих. Скалічених. Мертвих. Палатка розрізана з середини, видно залишки двох вогнищ, провізія і гроші на місці. Що сталося тоді на перевалі? Що змусило вибігти роздягнених студентів з палатки? Хто ще був там? Чому в них дивний відтінок шкіри і чому такі страшні травми? Книга відповідає на всі ці питання.

     Знаєте, я рада, що прочитала цю книгу, підкреслюю, саме цю, бо більше за все боялася дилетантства і пропаганди. Тут цього немає. Немає безпідставних здогадок, а є лише обґрунтована і аргументована версія, яка припускається найбільш вірогідною. Книга в 300 мобільних сторінок перенасичена архівними документами, спогадами пошуковців і близьких загиблих. Це дозволяє побачити повну картину. Відчайдушну боротьбу за життя, відчай, страх, безвихідь. Ми живі, поки хтось пам'ятає нас, тож пам'ятаймо групу Дятлова. Нехай спочивають з миром.

     "Найдорожче - право прожити власне життя. Навіть якщо наприкінці його не те, про що мріяли в юності".