Офіцер із Стрийського парку

Андрій Кокотюха "Офіцер із Стрийського парку" (2017)

     "Потім чоловік у стрілецькому однострої взяв гвинтівку, речовий мішок. І залишив помешкання".

     Львівська осінь 1918 року. Поляки та українці ведуть боротьбу за владу, йдуть важкі політичні переговори. В цей час у Стрийському парку знаходять труп офіцера-поляка, який був членом таємного військового товариства. Климентій Кошовий має два дні аби довести, що це вбивство не причетне до політики. Проте правда вже нікого не цікавить, збройне протистояння у Львові неминуче...

     Здійснилось! Сьома і остання книга з серії у мене! (Тут я танцюю переможний танець😄) Затамувавши подих я гортала сторінку за сторінкою, читала вголос ледь не по ролях, коротше ловила кайф як могла. Але передчуваю, що так як я книжкова наркоманка із багаторічним стажем - скоро мені знадобиться нова доза книг :) Але ближче до справи, себто до книги. Це остання книга із львівського циклу А.Кокотюхи. Хочете почитати про автора пару рядків? Чудово, тоді переходьте на мій відгук в цьому блозі під назвою "Втікач із Бригідок" 😊☝

     На цей раз ми з вами опиняємось в буремному і переламному 1918 році. Протистояння з поляками, становлення української політики, невизначеність та страх суспільства - все це бачить на власні очі колишній адвокат, а тепер особа без певних занять, Климентій Кошовий. Чим довше триває протистояння та невизначеність, тим складнішими стають його стосунки з Магдою. Росте напруга в єврейській громаді, люди передчувають великі зміни. Вбивство польського офіцера зовсім не стає вишенькою на торті і Кошовому доведеться якомога швидше знайти вбивцю аби спробувати запобігти здається вже неминучому зіткненню. 

     Як же мені було приємно читати! Ідеальний виклад сюжету, закручена детективна лінія, ріст головних героїв, а головне дуже близько до правди. Це детектив, у якому без підлещувань і прилизувань показані поляки, хай вже приймуть це, такими, якими вони тоді були. Це книга, читаючи яку і знаючи вже що станеться далі в історичному плані, все рівно хвилюєшся і чач від часу бурмочеш про себе "а може станеться не так?" Чесно зізнаюсь, шукала мінуси навмисно, аби не здавалося, що я заангажована. Та окрім трьох незначних помилок (коректор не помітив) я нічого не виявила, а це не смертельно. Окремо хочу подякувати (правда, не знаю кому, авторові чи редактору), що обійшлися без оцього ново/старо-модного "державнОСТИ", "справедливОСТИ" і т.д. От чесно, приємно було читати гарною українською. От ніби і все. Львівська серія про Клима Кошового добігла кінця. Гідного і правильного. Дякую автору за близького і людяного героя, за цю серію, яка виходила з 2015 року, за години, проведені за читанням з округленими очима і розкритим ротом. Це було правильне і сильне закінчення. Дякую.

P.s. Я не здогадалась хто вбивця.

P.p.s. Як повіє буйнесенький вітер з широких степів

Та й прославить по всій Україні січових стрільців.

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! 

     "Ляхи вже кричать про навмисне вбивство поляка українцями. Це називається хитанням ситуації, пане Кошовий. Нам треба довести: наша сторона до злочину не причетна. Інакше поляки нас переграють. Самі знаєте, що опиниться під загрозою".

     "Для мене істина завжди має значення. Нехай представники мого виду вимирають швидше, ніж хочеться нам самим".