четвер, 3 січня 2019 р.

Холодний вітер перемін

Ніна Фіалко - "Холодний вітер перемін"
Вид-во "Богдан", Тернопіль, 2018.

     "Щасливі не ті,хто багато має, а ті - кому вистачає".

     Ніна Іванівна Фіалко - (1943) українська письменниця, родом з Черкаської області. Член Національної Спілки письменників України. Все життя працювала в Тернопільському управлінні громадського харчування. Писати почала на пенсії.
     Цю книгу інтуїтивно обрала для мене близька людина, тому я без вагань і упереджень одразу взялася за неї. Адже книжки завжди до нас приходять коли? Правильно, вчасно! Власне, я її прочитала за три дні:)
     На обкладинці зображено Тернопіль і не даремно, адже основна дія відбувається саме там. Часовий проміжок від 50-х аж дотепер. Головні герої - прості люди в пошуках щастя, правда, воно в кожного своє. В романі ми відстежуємо долю родини Смолярчуків, а особливо їхніх трьох доньок: Марго, Наталі і Галини. Всі вони з часом покидають батьківську хату і будують своє життя. Життя з технікумами і училищами, перукарнями і бавовняними комбінатами, наладчиками станків і акторами, з помилками і гіркими розчаруваннями. Хто з них дійде до свого хепіенду невідомо, в кожного ж бо він свій і шлях до нього різний.
     Книга крайностей - ось як я б її назвала. Всі герої такі шаблонні, що аж як у казці - роботящий і ледар, гуляща і зациклена на родині, деспот і ловелас, всі персонажі шаблон на шаблоні. Вийшов би типовий 8-серійний серіал із обірванням на пів-слові в кінці серії і уходом в затемнення. Що мені НЕ сподобалось: немає чіткої лінії автора. То невчасно проголосили незалежність України, то саме тоді і треба було; то йде чітка настанова, що в країні все погано і треба виїжджати закордон, а то лишіться. Вкрай дратувало ниття через рядок, що в країні зараз гірше нікуди і що всі (включно з державою) їм винні. Ніби писав совок для совка. Тепер що сподобалось: багато діалогів, є деякі мудрі речі, акцент на родинні цінності, хороші описи радянської дійсності. Це перша книга Фіалко, з якою я ознайомилась. Судячи ТІЛЬКИ з неї, роблю висновок, що вона лайтова Люко Дашвар. Я думаю, що назва книги теж важлива, тому що при розпаді СРСР люди опинилися у відчаї, так як не звикли думати за себе, керувати власним життям, аж тут подув холодний вітер перемін. І вже йти або з ним, або проти нього. Кожен вирішив сам.

     "- А чи відомо тобі, що  присвоєне незаконно чуже ім'я чи прізвище, накладає на долю людини і чужий хрест, який може стати набагато важчим, ніж той, якого тобі дали?"

     "За недодану материнську любов у дитинстві не можна ніякими грішми відкупитися. Гроші протікають, мов пісок крізь пальці, а любов залишається в серці на все життя".

Немає коментарів:

Дописати коментар