упорядник В.Карп'юк - "Звичайні незвичайні священики"
ТОВ "Дискурсус", Брустури (2017)
"Якщо вам легко у житті, значить щось не так. Якщо вам важко, значить ви на добрій дорозі".
Перед вами книга, яку я випадково побачила на книжному ринку і якось одразу полюбила її. Можливо через незвичний зміст, а можливо через світло, яке, здається, так і лине з книги, я вхопила цю збірку і читала, читала, читала...Отже➡
Василь Карп'юк - (1988), український поет, прозаїк, видавець та аніматор літературного процесу, співзасновник видавництва "Discursus". Лауреат літературних премій: "Смолоскип", "Гранослов", ім.О.Гончара, ім.І. Франка та ін.
Людська натура полюбляє гучні скандали, епатаж і яскравість і вже якось так повелось, що вищенаведене ллється на нас і з ТБ і з газет...Про хороших людей рідко пишуть ЗМІ, тим паче про священиків. Адже люди скоріше розкуплять тираж газети, в якій написано про чергового мерседеса в священика з Лаври, аніж про священика в селі, який заснував дитячий центр. Перед вами збірка нарисів від українців про священиків, яких вони знають (зустрічали) особисто. Розповіді про Людей, які надихають своїм прикладом, адже в правильному світі так і має бути. Деякі нариси сягають двох-трьох сторінок, деякі довші, але всіх їх об'єднує світло і якесь таке просте добро, прочитавши (дізнавшись) про яке розчулюєшся. Особисто мені сподобалась розповідь військового про зустріч на блокпосту з протоієреєм, засудженим "владою" ЛНР до страти за свою проукраїнську діяльність; коротенька зустріч, яка проте показує характер і життєву позицію священика. Взагалі не можна виокремити тільки якусь одну оповідь, бо ж стільки гідних людей, стільки доль, які вражають!
25 оповідників, серед яких Дзвінка Матіяш, познайомили нас з історіями, які надихають, дивують та обнадіюють. Лише 124 сторінки, які зіпсувала тільки неуважність редактора або коректора, бо ж таку малу кількість сторінок можна було вичитати ретельніше. Прикро, що малий тираж. Шкода, що мало історій. Але прекрасно, що така книга є, її купують, дарують і дають почитати. Головне розуміти, що таких священиків в Україні тисячі. Ми не чуємо про них з новин, але саме їхнє життя є прикладом, який надихає...тихою щоденною молитвою і працею.
"Звичайно, добре сидіти у своєму приході і бути просто мудрим старцем. Таким, до якого приходять радитись і на якого приїздять подивитись здалеку. Це також служіння. Але у сучасних реаліях Церква і служителі мають бути динамічні та зрозумілі. Бо комусь треба проповідувати у буцегарнях, комусь на фронтах, комусь у дитячих лікарнях".
"...був капеланом "Тризубу", та Дмитра Яроша. У нього виникла думка, що майбутнє Греко-Католицької Церкви і взагалі християнства - на Східній Україні. Західна може бути як дріжджі для тіста, але пектися хліб має на Східній".
Немає коментарів:
Дописати коментар