Б.Акунін "Пелагія та червоний півень"/B.Akunin "Sister Pelagia and the Red Cockerel"(2003)
Істинний реаліст, якщо він не віруючий, завжди знайде в собі силу і здатність не повірити і диву" Ф.М.Достоєвський. "Брати Карамазови".
Нещастя та зловісні загадки спіткають черницю Пелагію на кожному кроці. Повертаючись додому пароходом із владикою Митрофанієм, вона стає свідком вбивства. Цього разу заплутана нитка слідства заведе її занадто далеко - туди, звідки, можливо, нема вороття...
Читання цієї книги я відкладала як могла. Не тому, що не хотіла, а тому, що солодке лишають на потім. Це третя і остання книга з серії Б.Акуніна про черницю Пелагію. Про самого автора я розповідала вам у відгуку під назвою "Акунін і бульдог", тому зупинятись на цьому не буду, прикріплю лише фото.
В книзі фігурують вже знайомі нам герої - Пелагія, владика Митрофаній, прокурор Бердичевський. Тільки тепер Пелагія не проста черниця, а вже начальниця школи для дівчаток. Проте, це не міняє підступний задум долі, яка знову штовхає Пелагію у вир небезпечних подій. На пароході "Сєврюга" стається вбивство пророка Мануйли. Як виявляється, його вбивають вже не вперше, і так як Пелагія вже замішана, вона не відступить доки не докопається до правди.
Не знаю наскільки об'єктивним ви знайдете мій відгук, адже я палка шанувальниця творчості Акуніна. Для мене ця книга немов яблучний джем, який настільки смачний, що не хочеться, щоб він закінчувався. Чудово продумана композиція, блискучі характери персонажів, достовірно відтворений історичний час і легке дуновіння релігії. Коли читаєш Акуніна, то думаєш: ну от, зараз вже кінець, я знаю хто злодій! А цей чортяка так закрутить, так заплутає, що лишається тільки задовольнитися роллю стороннього спостерігача і насолоджуватися польотом думки. Розумний і цікавий сюжет, різні країни (Україна теж фігурує в книзі😉), подекуди смішні моменти роблять цю книгу довершеною. Якщо не боїтеся випасти з реальності на день-два і любите історичні детективи, сміливо починайте читати цю серію!
"Може 100 років тому це було, а, може, ще давніше, та тільки приїхав до Строганівки пан. Скарб шукав - золото, каміння. Рив землю, спускався в печери. В печеру Чортова Каменя поліз і взяв із собою півня. Бо коли в печері заблукаєш, треба півня пустити, він завжди лаз назовні віднайде".
"Біда тому, хто опиниться в Особливій Печері на світанку, якщо поблизу закричить червоний півень".
"Але за дві тисячі років людство підросло, гніву Божого боятись перестало, і тепер потрібно по-інакшому. Не озиратися на грізного Вседержителя, а вслухатися у власну душу. Там Бог, у душі, а не на небі, не на хмарі".
Немає коментарів:
Дописати коментар