Я, "Побєда" і Берлін

Кузьма Скрябін - "Я, "Побєда" і Берлін"

Вид-во "Фоліо" (2015)

     "Якби мені випала зараз у мої 37 з половиною років така нагода - проїхатися "Побєдою" до Берліна, я б застрелив того, хто мені це запропонував, а потім застрелився б сам".

     Кузьма Скрябін (справжнє ім'я Андрій Кузьменко) народився в м.Самбір Львівської області 1968 року. У 1989 році записав першу пісню у складі музичної групи "Скрябін". З того часу став відомим як співак, автор музики і текстів багатьох десятків пісень, а також ще й як талановитий письменник. 2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін загинув в автомобільній аварії.

     Спочатку я придбала "Шоніка", далі "Паштєта", і понеслось...На сьогодні вже вихваляюсь колекцією з чотирьох книг😊 "Я, "Побєда" і Берлін" складається з трьох частин. Перша це, власне, спогади Кузьми, як він в молодості їхав на автомобілі "Побєда"  в Берлін. Друга називається "Місто, в якому не ходять гроші" і являє собою фантастично-абсурдну повість. Ну, а третя за традицією - тексти пісень. Тепер детальніше. Хто такий Кузьма в Україні знають всі. Знають його пісні, голос, манеру говорити та манеру жартувати. Тож впевнена, що ви можете уявити якою мовою та в якому стилі він писав свої книги. Його "Побєда" гарантовано подовжить вам життя на кілька годин зарахунок сміху над халепами нашого Андрія. А посміятись буде з чого: покупка "Побєди" і рішення гнати на ній до Берліна, сумнівна ідея щодо бізнесу на манекенах, зупинка машини в найвідповідальніші моменти, німецька та польська митниці і бозна-що ще! В принципі, тепер (після прочитання) я розумію, що наше з вами життя так само сповнене подібними кумедними халепами, в які ми з вами встріваємо, але такі як Кузьма ще до того мають хист смішно все це розповісти :) А от повість справила на мене протилежне враження і я склала думку, що це "не його". Всі цитати, які я навела нижче, взяті з "Побєди", бо в повісті я не побачила нічого крім фраз "бля", "а ти береш в рот при всіх?" і т.д. Якби я не знала, що це написав Кузьма, я б плюнула і закрила, але ні - тут вже спрацювало ім'я співака і я з огидою домучила "це". Взагалі, ця книга як холодне пиво - смакує, якщо не рахувати піни (повісті). Оце поневіряння дівчини Аліси у вищезгаданому місті, в якому не ходять гроші, а розраховуються бажаннями...Оці недоречні фрази, миття волоссям підлоги, радянський присмак і абсурдизм, чесно, навіть продовжувати не хочу. Захочете - ознайомитеся самі. Знову ж таки, книги, які Кузьма написав про СВОЄ життя неперевершені за змістом і власним йому стилем. Якщо не читали - терміново виправте цю помилку!  😉

     "Люди повертали голову і реагували по-різному. Одні крутили пальцем біля виска, другі кричали нам услід щось приємне, типу: де ви її відкопали, придурки? Треті показували "фак", а четверті мурчали собі під ніс різноманітні прокльони на нашу адресу. Одне слово, я і моя машина з самого початку нашого сумісного життя викликали в людей абсолютний позитив".

     "Позаяк назад нас їхало дев'ять - три живих і шість пластмасових пацанів".

     "-Пов'єдзялем - єхаць, а не пхаць!

      Ми з Бардом продовжували бігти і штовхати машину і робили б це навіть тоді, коли б польський митник почав стріляти нам у спину".