Беслан

Журнал "Der Spiegel" - "Бесланське досьє" (2005)

     "Це ви у всьому винні".

     Рано вранці 1 вересня 2004 року з лісу вийшов загін з 31 чоловіка та двох жінок. Він вийшов, щоб здійснити найбільш кривавий акт терору після подій у Нью-Йорку. В їхньому арсеналі гранатомети АГС-17, пістолети Стєчкіна, ручні гранати, снайперські гвинтівки та автомати. Вони збираються захопити школу #1 в Беслані, в Північній Осетії, та висунути свої вимоги.

     6 журналістів журналу "Der Spiegel" декілька місяців проводили власне розслідування трагедії та писали хроніку подій. Вони говорили з уцілілими, їхніми родичами, родичами загиблих, та головне - вони шукали правду про те, хто винний у скоєному. Відкрийте для себе правду і ви.

     Це важка річ. Напротязі всього читання мене супроводжувала задуха і нав'язлива думка, що всього можна було уникнути. Цього всього могло не статись, якби не невгамовна жага РФ до крові, нестримної влади та нафтових грошей. Маленьке місто Беслан з його 35 тисячами населення ніколи не оговтається від пережитого і не стане таким, яким був до трагедії. Ніколи не стануть такими, якими вони були і уцілілі, їхні родичі, нарешті люди, які поховали своїх рідних. Фотограф місцевої газети, директор школи, лікар міської лікарні, робочий, селянин, учні - всі вони, живі і мертві, потрапили в приціл бойовиків і стали звичайним пішаком у грі на виживання. 

     Німецькі журналісти об'єктивно підійшли до справи і не встали на бік жодної зі сторін, але зауважили те, що ми з вами і так знаємо. Бойовики не вимагали грошей, літак і мексиканські паспорти. Вони вимагали вивести російські війська з Чечні, ввести в обіг рубль та ввести у Чечню миротворчі війська СНД. Так, вони вимагали, бо їхні прохання, страждання та плач ніхто не чув. Весь світ мовчав напротязі двох воєн з Чечнею і заговорив про неї лише тоді, коли чеченцям урвався терпець. Я ні в якому разі не виправдовую терористичні акти і війни з мирним населенням. Але. Кавказ не є частиною Росії етнічно і історично і ніколи не буде. Це їхня земля і вони борються (боролись) за свою незалежність від окупанта, боролися за те, щоб їхні дружини та діти не вмирали від російських обстрілів, щоб їх не викрадали, не ґвалтували і не катували. Насильство породжує насильство. Завжди. І у відповідь на бомби та артобстріли РФ отримала теракти. Непохитний пан Путін не схотів навіть обговорювати план автономії Чечні, легко віддавши на поталу чеченцям 1200 людей. Відтворіть перші дні вересня 2004 року по хвилинах за допомогою цієї праці і спитайте себе: ".....................". Що спитати ви вирішите самі. 

     "Немає нічого, що було б так важко отримати, і так легко втратити, як гідність. І пам'ятай слова Пушкіна: незалежність людини - запорука його величі".