Хранителі могил

Мелісса Марр/Melissa Marr - "Хранителі могил"/"Graveminder"(2011)

     "А тепер, бабусю, спи - прошепотіла вона. - Спи міцно і залишайся там, куди я тебе покладу".

     Маленьке і сонне містечко Клейсвілл зовсім не таке, яким здається на перший погляд. Колись давно засновники міста заключили угоду, яка діє до сих пір. В ній є свої умови і обов'язки, які декому приходиться виконувати. І є питання, задавати які можуть не всі, а тільки обрані. Ці обрані відповідають за спокій в місті. Вони - захисна оболонка між світом живих і світом мертвих.

     В Клейсвіллі по-звірячому вбивають Мейлін Барроу, чи не найважливішу  людину в місті, адже вона була Хранителькою могил. Небагато людей знає ким вона була, проте всі мешканці відчувають значущість жінок роду Барроу. Втаємничені люди терміново викликають в місто Ребекку - онучку Мейлін, і хоч вона не є рідною по крові, та саме її Мейлін наказала викликати в такому випадку. Приїхавши, її здається майже не дивують місцеві закони, наприклад, померлих тут ховають якнайшвидше (максимум через 36 годин), традиція забороняє використання будь-яких хімічних речовин, які запобігають розкладенню. Також, згідно місцевого закону, кожен, хто народився в місті, повинен бути похований в місті. І так виходило, що кількість померлих значно перевищує кількість живих. Оговтавшись після першого шоку, Ребекка згадує як в дитинстві ходила з Мейлін на цвинтарі, уважно слідкувала і запам'ятовувала все, що робить її бабуся на могилах: садить квіти, поле бур'яни, говорить з померлими і ллє на могилу віскі. Ще не до кінця все чітко розуміючи, Ребекка починає усвідомлювати, що тепер це її обов'язок. 27-річна дівчина стикнеться з дивними і страшними речами. Новій Хранительці могил доведеться утримувати баланс між світами, навести порядок в місті і повернути мертвих туди, де їм належить бути.

     Це перша книга з жанру урбан фентезі, яку я коли-небудь читала. Я дуже прискіпливо обираю книги і у винагороду, як правило, отримую велике задоволення від прочитаного. Ця книга не виняток. Мені вона сподобалась і я навіть хотіла б мати її в своїй бібліотеці :)  І нехай вас не лякає більше 20 персонажів - автор знає що робить. Або ж зробіть як я - напишіть на аркуші імена головних героїв і справа піде швидше. Доречі про автора: Мелісса Марр (1972) - американка, яка пише в жанрі young adult/urban fantasy і вірить у фей та привидів. Володар таких премій, як: New York Public Library's Books for the Teen Age (2008), Amazon's Best Books of 2007: Top 10 Editor's Picks:  Teens, IRA Notable Books 2008: Young Adult Fiction. 

     Мені також сподобалось, що автор створила світ книги від А до Я, у процесі читання не виникає жодних питань. А от до рішення письменниці майже не описувати зовнішність героїв відношусь неоднозначно. Зате, маючи основні риси, читач може сам уявити персонажа як сам захоче, певно, це і було метою автора. Сподобалась ідея маленьких глав, таким чином можна в реальному часі мати в полі зору багато персонажів одразу і це здорово.

     Взагалі книга написана простою і живою мовою. Цілісний сюжет, інтрига, містика - все це присутнє. Не погоджусь з тим, що це книга для підлітків - ця книга для любителів жанру. Для тих, хто любить містичні таємниці, потойбіччя і загадки, оповиті туманом. Ця книга в мене асоціюється з містом, провінційним загубленим містечком в сутінках, а якщо книга мала смак - то ця б однозначно смакувала віскі!

     "Будь-яку спостережлива людина підтвердить: в житті достатньо моментів, коли краще всіма силами уникати питань. Тоді події будуть розгортатись саме так, як потрібно".

     "Мера оточувала дивна міська рада. Виборів не існувало, тому ніхто з місцевих не рвався туди потрапити. Кожен член ради, який вирішив піти, знаходив собі заміну. Так само вчиняв і мер. Населення Клейсвілла ніколи не перевищувало 4000 і тут практично не було серйозних злочинів".

     "Хто по тріщині піде, той злама мамі хребет і чим тріщина та довше, тим твоїй матусі гірше".