Чарльз Маклін - "Додому до темряви"/Charles MacLean - "Home before dark"(2008)
"Спочатку з'явились дерева, галявина та паркан, але як тільки виник віртуальний будинок, я одразу протащив курсор по садовій доріжці та "постукав" у парадні двері".
Ед Лістер - пересічний 45-річний чоловік з непересічними мільйонами доларів на рахунку. Багатій англієць, який має запаморочливу кар'єру, шикарний будинок та люблячу дружину з двома дітьми. Та все обривається в один момент, коли він дізнається, що його 19-річна донька Софі, яка навчалась живопису у Флоренції, вбита. Цілий рік розслідування не просувається ані на йоту, і родина вже втратила надію знайти винного в смерті Софі. Здавалося, це кінець, але незапланований політ до школи доньки привносить нові обставини, знаходиться свідок, який може вивести на слід вбивці. Не довіряючи поліції, Ед вирішує взяти справу в свої руки, але як тільки він робить перші кроки на нього виходить маніяк, який називає себе Стражем. Перед Лістером постає занадто багато питань, на які немає відповідей. Що як вбивство доньки було не випадковим і що приховує дивний сайт в закладках Софі dodomudotemryavy.net?
Автор книги - Чарльз Едвард Маклін (1946) - британський письменник, визнаний експерт з віскі. Володар премії Шотландської художньої ради (1972).
Ця книга справила на мене неоднозначне враження. Почнемо з того, що це друга книга з серії, наскільки я зрозуміла, хоч історії і не сильно пов'язані. Оповідь йде від першої особи (в нашому випадку Еда Лістера), не зовсім зрозумілого мені чолов'яги в розпалі кризи середнього віку. Всю книгу ми подорожуватимемо Європою (Італія, Франція, Велика Британія) та навіть заскочимо в США; також нас переслідуватиме відчуття безвиході та загрози. На мою думку, автор добре передав відчуття втрати, горя та розгубленості, хоч присутні і непереконливі моменти. Ідея із загадковим і страшним сайтом цікава сама по собі, маленькі вставки з національними кухнями країн "розбавляють" одноманітний текст. Тепер щодо мінусів :( Головний мінус, як на мене, це мішанина сюжетних ліній. В книзі багато чого намішано, але жоден напрямок не розвинений настільки, щоб хотілось в нього повірити, якось все куцо і обірвано, таке враження, що метою було "потроху і ні про що", так що лишилось відчуття скомканості. Герої книги описані недостатньо, автор обійшовся двома словами опису щодо кожного, доводилось додумувати самій.
Також мене збентежила лайка, не звичне нам "чорт/прокляття/йди до біса" і т.д., а п'ятиповерхова груба лайка прямим текстом, шарму книзі це явно не додало. Для мене це книга на три зірки, книга, яку я ніколи не захочу перечитати. Стійка асоціація з книгою - запах пороху і звук працюючого комп'ютера. Та не керуйтесь лише моєю думкою, смаки в кожного різні, читайте та складайте своє враження, я ж залишусь при своєму.
"Диви-но, люба, щоб додому до темряви".
Немає коментарів:
Дописати коментар