Коти і банани

     "Нарешті вона з'явилась у супроводі гарного апельсинового кота. Його відрізняла юнацька піджарість, зелені-презелені очі і грайлива хода. Він одразу підійшов до стільця Квіллера: його явно зацікавили знамениті вуса."

     Так-так, ви абсолютно праві - я взялась за продовження серії "Котів" Ліліан Дж.Браун - "Кіт, який помішався на бананах"/"The Cat Who Went Bananas" 😊 Мій відгук на попередню її книгу ви можете прочитати в моєму блозі під назвою "Детектив для котів". Ця ж книга йде під номером 27 в серії і видана в 2004 р.

     На цей раз розповідається про життя Квіллера в Пікаксі після того, як він отримав великий спадок від своєї названої тітки. Започаткувавши благодійний фонд, який приймає значну участь в розвитку міста, він фактично став "хресним батьком" Пікакса. Це чоловік "за 50", який веде колонку в газеті "Всяка всячина". Власник знаменитих вусів кольору солі з перцем і не менш знаменитих сіамських котів Коко і Юм-Юм. Ви спитаєте - до чого тут банани? О, їм судилося зіграти значну роль у виявленні злодія, крім того це друзі #1 в дієті Квіллера. Як і в попередній книзі багато уваги приділяється котам. Любов автора і, як наслідок, головного героя очевидна, але це не дратує, тому що "котячі вставки" хоч і часті, але невеликі і ненав'язливі. Сюжет книги крутиться навколо відкриття книгарні і подій, пов'язаних з цим. Вистава Оскара Уайлда, смертельна ДТП, бібліокіт і піратський сундук - ось що чекає на Джима Квіллера в останні дні літа.

     Мені книга сподобалась, тому що я знала чого від неї чекати. В книзі є такі рядки: "Ідеї - новомодні - обслуговування старомодне". Про стиль написання чіткіше і не скажеш. Мій друг Сашко якось написав мені, що це "бабусин детектив" і частково він правий :) Це чудовий вибір для тих, хто втомився від хитромудрих книжок і хоче провести час із котиками, розплутуючи таємниці. Книгу можна порівняти з молочно-банановим коктейлем - солодко і не зобов'язуюче. Читайте і насолоджуйтесь!